- архей, архейська ера
- архей, архейская эра - archaean, Archeozoic era - *Archäikum, Erdurzeit – найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію. Верхній віковий рубіж датується близько 2600-2800 млн. років. Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн. років. Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню в області їх щитів, в Україні — в області Українського щита. Відклади, що утворилися протягом архейської ери, становлять архейську групу. У більшості регіонів А. представлений гол. чином ґранітоїдами, ґнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки - мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) - знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами А. пов'язані родов. руд хромітів (Австралія, Півн. Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза (Канадський, Балтійський щити, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометальні пегматити.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.